ПРИТЧІ ПРО ЧОТИРИ СВІЧКИ
Сьогодні на гуртку ми створювали художнє оформлення до ПРИТЧі ПРО ЧОТИРИ СВІЧКИ
Сьогодні на гуртку ми створювали художнє оформлення до ПРИТЧі ПРО ЧОТИРИ СВІЧКИ
Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули... Стояла така тиша, що було чути, як вони розмовляють.
Перша сказала: "Я - СПОКІЙ.
На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути!"
І вогник цієї свічки згас.
Друга ледь чутно промовила: "Я - ВІРА.
На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому мені немає сенсу горіти далі..." Ледве вона замовкла, подув легкий вітерець і загасив свічку.
Дуже засмутившись, третя свічка вимовила: "Я - ЛЮБОВ... У мене немає більше сил підтримувати свій вогник. Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять навіть тих, хто їх любить найбільше - своїх близьких, - сказала вона і згасла.
Раптом до кімнати зайшла дитина і побачивши три згаслі свічки, злякано закричала:
- Що ви робите?!... Ви ПОВИННІ горіти!!! Я боюся темряви!
Промовивши це, вона заплакала.
Схвильована четверта свічка сказала: "Не бійся і не плач! Поки я горю, завжди можна запалити і інші три свічки. Адже я – НАДІЯ."
Нехай вогонь Надії завжди горить у вашій душі!
