Театр тіней.

Напередодні Нового року наш театр тіней підготував Різдвяну виставу "Подарунок для Ісуса". Діти з відповідальністю та старанністю озвучували своїх героїв на екрані та принесені подарунки для Ісуса дарували із великою шаною. Ми щиро вітаємо усіх із прийдешніми та наступаючими святами. Нехай дух Різдва панує в кожному домі. Радості Вам ,злагоди, благополуччя ! Миру нам усім ! З Новим роком та Різдвом Христовим

ПОСИЛАННЯ

Театр тіней" малює " мир

Мир на землі — це затишок і тиша,

Це сміх дитячий і душі політ,

Коли поет чарівні вірші пише

Про незвичайний, дивовижний світ.

Мир на землі — це росяні світанки,

Краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на землі — це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.

Мир на землі — це дім і мама, й тато,

Й любові стільки — просто через край!

Це та земля, де щастя є багато

І в кожній хаті — хліба коровай.

Це та земля, де сміх і пісня лине,

А діти йдуть до школи знов і знов.

Й ніколи у боях ніхто не гине,

Бо там господар — щастя і любов.

ПОСИЛАННЯ

Вистава театру тіней " Як кошеня шукало маму"

Освоєння Петриківського розпису

Учасники театру тіней можуть проявити та спробувати свої вміння у різних напрямках. Так , нещодавно діти виконували різні вправи для освоєння Петриківського розпису. Перші мазочки , перші квіти, улюблені кольори ... Все це різнокольоровою гамою оживало на папері.

ПОСИЛАННЯ

Сьогодні на гуртку ми створювали художнє оформлення до ПРИТЧі ПРО ЧОТИРИ СВІЧКИ

Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули... Стояла така тиша, що було чути, як вони розмовляють.

Перша сказала: "Я - СПОКІЙ.
На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути!"
І вогник цієї свічки згас.

Друга ледь чутно промовила: "Я - ВІРА.
На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому мені немає сенсу горіти далі..." Ледве вона замовкла, подув легкий вітерець і загасив свічку.

Дуже засмутившись, третя свічка вимовила: "Я - ЛЮБОВ... У мене немає більше сил підтримувати свій вогник. Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять навіть тих, хто їх любить найбільше - своїх близьких, - сказала вона і згасла.

Раптом до кімнати зайшла дитина і побачивши три згаслі свічки, злякано закричала:

- Що ви робите?!... Ви ПОВИННІ горіти!!! Я боюся темряви!
Промовивши це, вона заплакала.
Схвильована четверта свічка сказала: "Не бійся і не плач! Поки я горю, завжди можна запалити і інші три свічки. Адже я – НАДІЯ."

Нехай вогонь Надії завжди горить у вашій душі!